В 2012 году масленичная неделя продлится с 20 февраля по 26 февраля!
Масленица - самый веселый и сытный народный праздник, длящийся целую неделю. Народ его всегда любил и ласково называл "касаточка", "сахарные уста", "целовальница", "честная масленица", "веселая", "пеpепелочка", "пеpебуха", "объедуха", "ясочка".
Неотъемлемой частью праздника были катания на лошадях, на которых надевали самую лучшую сбрую.
Отправлено: 18.02.12 19:06. Заголовок: Блины являются основ..
Блины являются основным угощением и символом Масленицы. Их пекут каждый день с понедельника, но особенно много с четверга по воскресенье. Традиция печь блины была на Руси еще со времен поклонения языческим богам. Ведь именно бога солнца Ярило призывали прогнать зиму, а круглый румяный блин очень похож на летнее солнце.
Масленица http://video.mail.ru/mail/pigareva_1978/_myvideo/71.html Широкая Масленица - Сырная неделя! Ты пришла нарядная к нам Весну встречать. Печь блины и развлекаться будем всю неделю, Чтоб Зиму студёную из дому прогнать!
Утро... ПОНЕДЕЛЬНИК... Наступает "ВСТРЕЧА". Яркие салазки с горочек скользят. Целый день веселье. Наступает вечер... Накатавшись вволю, все блины едят.
"ЗАИГРЫШ" беспечный - ВТОРНИКА отрада. Все гулять, резвиться вышли, как один! Игры и потехи, а за них - награда: Сдобный и румяный масленичный блин!
Тут СРЕДА подходит - "ЛАКОМКОЙ" зовётся. Каждая хозяюшка колдует у печи. Кулебяки, сырники - всё им удаётся. Пироги и блинчики - всё на стол мечи!
А в ЧЕТВЕРГ - раздольный "РАЗГУЛЯЙ" приходит. Ледяные крепости, снежные бои... Тройки с бубенцами на поля выходят. Парни ищут девушек - суженых своих.
ПЯТНИЦА настала - "ВЕЧЕРА у ТЁЩИ"... Тёща приглашает зятя на блины! Есть с икрой и сёмгой, можно чуть попроще, Со сметаной, мёдом, с маслом ели мы.
Близится СУББОТА - "ЗОЛОВКИ УГОЩЕНИЕ". Вся родня встречается, водит хоровод. Праздник продолжается, общее веселье. Славно провожает Зимушку народ!
ВОСКРЕСЕНЬЕ светлое быстро наступает. Облегчают душу все в "ПРОЩЁНЫЙ ДЕНЬ". Чучело соломенное - Зимушку - сжигают, Нарядив в тулупчик, валенки, ремень...
Пышные гуляния Ярмарка венчает. До свиданья, Масленица, приходи опять! Через год Красавицу снова повстречаем. Снова будем праздновать, блинами угощать!
Отправлено: 11.03.13 08:52. Заголовок: Почалася Мас..
Почалася Масляна: традиції «Бабського тижня»
Останній тиждень перед Великим постом в Україні, та й у всіх сусідніх з нами країнах, завжди був святковим.
Відзначали завершення зими, готувалися зустрічати весну і готувалися до найсуворішого посту, який розпочнеться у цьому році 27 лютого і триватиме аж до Великодня.
В Україні останній тиждень м'ясниць носив кілька назв – Масляна, Сиропустний тиждень, Пущення, Загальниця, Ніжкові заговини, Колодій тощо.
Структурно він ділиться на три основні частини: зустрічний «переломний» понеділок, «широкий» четвер та «прощальна» неділя. Кожна з цих частин мала свій сакральний зміст та обрядову специфіку.
Масляна чи Колодій?
В останній «смачний» тиждень перед Великим постом влаштовували народні гуляння, до яких пекли млинці, через це свято називають Масляна. Проте, народознавці стверджують, що це не наше автентичне свято, а запозичене у росіян та білорусів.
В Україні ж у давнину замість Масляної відзначали Колодія, а головною стравою були вареники з сиром та сметаною.
Їх варять щодня, щедро поливаючи маслом і сметаною. З цього приводу казали: «Вареники доведуть, що і хліба не дадуть»!
«Вареники — давня обрядова страва українців, — каже Костянтин Олійник, директор козацького етноселища «Мамаєва Слобода», — Молодий місяць символізував собою жіноче начало, а вареник був його уособленням. Із появою на небі молодого місяця наші прадіди конче мали помолитися, аби щастило цілий місяць. Аби місяць сприяв добробуту людей, йому робили дарунок у вигляді вареників. Їх начинка символізувала собою вагітну жінку, а значить, продовження роду».
Саме тому головною стравою на Масляну, тобто в українській традиції на Колодія, у наших пращурів споконвіку і був вареник, а тиждень, коли їли вареники з сиром, називався Бабським.
Протягом цього тижня чоловікам належало слухатися жінок і витримувати їхні збиткування.
Час «карати» парубків
Відомий етнограф Галина Лозко у книзі «Українознавство» пише, що Колодій — символ родючості, шлюбу, любові чоловіка до жінки. У давнину у цей тиждень старші жінки жартома «карали» тих молодих парубків, які протягом року не знайшли собі пари і не одружилися.
Таким був звичай наших предків: усе живе повинно бути в парі. Тих, хто не знаходив собі дівчини, вважали причиною порушення гармонії, ладу в природі.
Тож неодруженим парубкам чіпляли до ноги колодку, яку виготовляли спеціально для цього обряду, обплітали її стрічками, квітками. Парубок мусив волочити її за собою, поки не відкупиться, тобто не пригостить жінок. Такі обряди мали виховне значення, примушували замислитись про продовження роду, сприяли пошукам нареченої.
Увесь тиждень Масниць був багатим на жарти, веселі витівки та народні гуляння.
Бабський тиждень
Свято Колодія характерне лише для України і сягає своїми коренями ще глибоко дохристиянських часів.
Протягом цілого тижня паралельно з іншими обрядами проходило коротке «Колодчине життя»: у понеділок Колодка «народжувалась», у вівторок — «хрестилася», у середу справляли «похрестини», у четвер «помирала», у п'ятницю Колодку «хоронили», а в суботу — «оплакували». У неділю ж наставала кульмінація Колодія, а заразом і Колодчиної долі.
Отже, кожний день Масниці (Колодія, Масляної) має певне значення, назву, та цікаві звичаї.
Понеділок Перший день сирного тижня – “зустріч” — всі ходили в гості. За стародавнім повір'ям, хто в будинку залишиться, — поховає своє господарство. У цей день жінки ішли до корчми і розпочинали святкувати. Якщо ж до їх компанії хотіли долучитись чоловіки, то їм на шию чіпляли колодку, зняти яку можна було, лише відкупившись або поставивши «могорич». У понеділок влаштовували веселі гойдалки, крижані спуски на санчатах.
Вівторок Влаштовувались веселі забави, які тривали майже весь день. У вівторок ходять у гості, парубки виглядають наречених, а дівчата — суджених.
Середа У середу тещі приймали своїх зятів у гості і пригощали млинцями, а для того, щоб розважити їх, скликали всіх рідних і знайомих. Цій традиції присвячено чималу кількість прислів'їв та приказок, жартівливих анекдотів і пісень. Особливо «важкою» була Масляна для тих тещ, у яких було багато дочок.
Четвер В цей день не можна шити та прясти. Всіма сім'ями, в якості активних і пасивних учасників святкування, виходили на різні змагання, «бої», кінські перегони, різні катання по вулицях та на спорудження сніжного міста.
П'ятниця Дуже важливий етап святкування Масляної — частування тещі, яке відбувається в п'ятницю. Саме від Масляної бере свій початок вислів «до тещі на млинці». Якщо молодята побралися недавно, то теща запрошує «на млинці» зятя, а також інших родичів.
До речі, якщо теща добра, то за старих часів її запрошували в гості на другий день різдвяних свят, а якщо зла, то на третій. Гостювати приїжджала не тільки теща, але й інші родичі. Тещу слід пригощати добре, щоб «горло не всихало». Отримавши запрошення, теща заздалегідь повинна була прислати або принести в оселю молодят усе необхідне для приготування млинців: сковороду, посуд для замішування тіста, ложки, черпаки тощо. А тесть мусив цього ж вечора прислати в дім молодих борошно, масло, олію та все інше, що необхідно для млинців.
Нехтування цим важливим і дуже приємним для родичів звичаєм могло за старих часів обернутися образою тещі, зневагою від родичів та осудом усієї громади. Це було не просто застілля, а своєрідна передача-досвіду — молоді запрошували старших не стільки на святкове частування, скільки щоб навчали, як жити слід. Зараз ця традиція дотримувана менш строго.
Вважається, що у цей день зять повинен почастувати свою тещу. Після цього зятю належало покатати свою тещу вулицями села або ж міста. Причому, «сервіс» в такому випадку напряму залежить від характеру тещі: тобто злу та сварливу везуть по нерівній дорозі і, навпаки, якщо теща лагідна — то і дорога рівна, немов струна.
Субота Цей день називався «зовичими» посиденьками. Наречені, невістки в цей день запрошували на млинці до себе зовиць (сестер чоловіка), яких пригощали, розважали і дарували який-небудь подарунок.
Неділя (Прощена неділя) Найбільш пишно відзначали неділю. Спеціально до цього дня готували вареники з сиром, проводились масові гуляння, ігрища, забави. Ці гуляння символізували прощання з масляним, смачним, веселим тижнем і водночас просили у близьких вибачення (прощення) за нанесені образи.
Це суто християнський обряд, за яким не можна постувати з гріхами на душі. Першими просять одне в одного пробачення священик і парафіяни одразу після вечірньої служби. Літні люди в цей час відвідують усіх рідних, друзів і просто знайомих, щоб пробачити одне одному заподіяні кривди. Дехто традиційно відвідує померлих родичів на кладовищі, прохаючи про прощення всіх завданих образ.
За старих часів люди були переконані, що саме недільного вечора відбуватиметься Страшний суд, тож цього дня дуже побожні люди намагалися якнайрідше виходити з дому, пригадували власні гріхи й у жодному разі не вживали алкогольних напоїв.
До речі, перший млинець — свого роду символ сонця, спечений цього тижня, призначається для поминання померлих. Іноді цей млинець віддають жебракам, щоб і вони поминали померлих близьких людей.
Після останньої скоромної вечері кожен член родини бере зварене натвердо яйце, об лоба розбиває його. Розбивши таким чином яйце, треба дуже швидко переступити через поріг і вже за порогом з'їсти яйце. А робиться це для того, щоб суворий піст так само швидко минув, як людина через поріг переступила.
Що їсти на Масницю
На Масницю готували холодець із свинячих, курячих чи баранячих ніжок, а тому він іще називався «ніжкові заговини». Особливо полювали за такими кісточками дівчата, вони ними ворожили наступного понеділка.
Притримані від понеділка «ніжкові заговини» — кісточки від холодцю — дівчата виносили на вулицю й кидали їх від порога до воріт. Якщо хрустець долетів — та дівка буде здоровою протягом року, а коли перелітав через ворота — дівка неодмінно вийде заміж.
Проте, основною обрядовою стравою Масниці, або ж Колодія, були вареники з сиром, які вживали з маслом чи сметаною.
Сир, який був чи не найпопулярнішим продуктом на Масницю, в народній свідомості асоціювався із засобами боротьби з нечистою силою. Існувало таке повір’я. Останнього дня Колодія жінка мала виколупати з останнього вареника сир, не з’їсти його, а заховати за щоку і так лягти спати. Якщо протягом ночі вона ненароком не ковтала грудку сиру, то вранці її слід було зав’язати у вузлик і зашити на поясі чи у лиштву сорочки. Цей сир завжди носили при собі, а міняючи одяг, перешивали вузлик у чисту сорочку. І так аж до самого Великодня. Збираючись на всенощну, жінка міцно затискала вузлик із сиром у долоні (або клала засушену грудочку сиру під язик) і йшла до церкви, не озираючись, що б там вона не чула. Нечисті сили починали лякати її, вити, верещати в неї за спиною та під вухами, шарпати за поли запаски чи плахти, гукати її знайомими голосами — тобто робили все, щоб вона озирнулася й випустила з долоні чи з рота сир. Якщо жінка витримувала ці випробування, діставалася без пригод до церкви, то могла побачити там усіх місцевих відьом, яких ніхто інший розпізнати не міг. Її очам відкривалися дійниці для молока на відьминих головах, бо, як відомо, головна функція сільських відьом — красти молоко від чужих корів. Відтоді викриті відьми втрачали свою силу.
Словом, яких-небудь обмежень у їжі у тиждень Масниць не було, адже українці готувались до найдовшого і найсуворішого з усіх постів — Великоднього, а тому казали: «Масниця, Масниця, яка ти мала, — якби ж тебе сім неділь, а Посту одна!».
Отправлено: 11.03.13 09:43. Заголовок: Масленица: лучшие ..
Масленица: лучшие рецепты блинов от запорожских кулинаров 11.03.2013 09:34Инна Нарбут, РепортерUA
Масленица – время народных гуляний, веселья, забав, сжигания чучела Зимы и, конечно же, настоящий праздник блинов. В этому году мы ее отмечаем с 11-17 марта.
Поэтому, если вы решили пригласить в гости друзей или же захотели устроить праздник для всей семьи, РепортерUA и мастера производственного обучения Запорожского профессионального торгово-кулинарного лицея подготовили для вас 13 оригинальных рецептов приготовления блинов на любой вкус.
600г гречневой муки, 500мл воды, 20-25 г дрожжей, 400 мл молока, 10 г соли, растительное масло.
В кастрюлю высыпают 300 г муки, заливают её 400 мл кипятка, хорошо размешивают, чтобы не было комков. Когда тесто остынет до температуры парного молока, разводят в 100 мл тёплой воды дрожжи, вливают их в опару. Опару хорошо взбивают, накрывают полотенцем и ставят подходить в тёплое место. Когда опара увеличится в объёме в 2-3 раза, добавляют в неё оставшуюся муку, молоко, соль, снова взбивают и ставят в тёплое место.
После того как тесто снова подойдёт, начинают выпекать блины. При этом набирать тесто из кастрюли нужно очень осторожно, чтобы не дать ему опасть. От этого зависят пухлость, рассыпчатость блинов. Сковороду для выпекания смазывают растительным маслом.
800 мл молока, 30 г дрожжей, 450 г гречневой муки, 5 яиц, 200 г сметаны, 100 г сливочного масла, 30 г сахара, соль, 260 г пшеничной муки, 200 г густых сливок.
400 мл молока кипятят, остужают до температуры парного, отливают 100 мл и в нём размешивают дрожжи. В эмалированную кастрюлю высыпают гречневую муку, наливают тёплое молоко и дрожжи и замешивают опару.
Когда опара подойдёт (через 1,5-2 ч), в неё доливают остальное молоко, добавляют яичные желтки, растёртые со сметаной, маслом, сахаром и солью, пшеничную муку. Всё хорошо вымешивают и дают снова подняться. Когда тесто вновь подойдёт, взбивают по отдельности сливки и яичные белки, вливают белки в сливки и потом — в тесто. Осторожно перемешивают тесто лопаточкой сверху вниз. Тесту дают постоять в течение 15-20 мин. Выпекают блины обычным способом.
600 мл молока, 30 г дрожжей, 200 г пшеничной муки, 200 г овсяной муки, 3 яйца, соль, 30 г сахара, 40 г сливочного масла, 100 г сливок.
В кастрюлю вливают чуть тёплое молоко, растворяют в нём дрожжи. Смешивают в миске пшеничную и овсяную, муку и, всыпав её в кастрюлю с молоком, хорошо размешивают. Дают опаре подняться.
В подошедшее тесто добавляют растёртые с солью и сахаром яичные желтки, распущенное сливочное масло, всё хорошо размешивают. По отдельности взбивают яичные белки и сливки, соединяют их и осторожно вводят смесь в тесто. Тесту дают снова подойти. Выпекают блины обычным способом.
600 мл молока, 50 г дрожжей, 260 г пшеничной муки, 4-5 морковок, 3 яйца, 30 г сахара, соль, 150 г гречневой муки.
В кастрюлю вливают 400 мл чуть тёплого молока, разводят в нём дрожжи, всыпают пшеничную муку, замешивают опару и дают её подойти. Очищенную морковь варят в подсоленной воде, остужают и протирают через сито. Морковное пюре выкладывают в подошедшую опару, добавляют растёртые с сахаром и солью яичные желтки, гречневую муку, оставшееся молоко и хорошо перемешивают. Яичные белки хорошо взбивают, осторожно вводят в тесто и дают ему снова подняться.
800 мл молока, 30-40 г дрожжей, 260 г пшеничной муки, 700 г картофеля, 40 г сливочного масла, 100 г сливок, соль, 5 яиц.
В кастрюлю вливают 400 мл чуть тёплого молока, размешивают в нём дрожжи, высыпают муку и замешивают тесто. Кастрюлю накрывают полотенцем, ставят опару в тёплое место. Картофель очищают, отваривают, протирают через сито и, добавив сливочное масло и сливки, хорошо перемешивают. Когда опара подойдёт, добавляют в неё картофельное пюре, соль, растёртые яичные желтки и взбитые белки. Тесто хорошо размешивают, добавляют оставшееся молоко и дают снова подойти.
300 г пшена, 500 г гречневой муки, 3—4 ст. ложки масла, 2 яйца, 2 ст. ложки сахара, 2 стакана молока, 15 г дрожжей, 1 стакан сметаны.
Из пшена сварите вязкую кашу, дайте остыть, после чего протрите сквозь сито. В кастрюлю влейте 1/2 стакана молока, добавьте 1 ст. ложку масла, доведите кипения, всыпьте 1 стакан гречневой муки, заварите густое тесто и длите остыть до комнатной температуры. После этого в тесто влейте разведенные в теплой воде дрожжи, размешайте и дайте подойти.
Добавьте протертую кашу, остальную муку, сырые желтки, стертые с сахаром, посолите и, влив теплое молоко, тщательно размешайте и вторично дайте подойти. Добавьте в тесто взбитые в пену белки, выпекайте блины. Перед тем как подать па стол, блины полейте маслом, отдельно подайте сметану.
8 яиц, 200 г масла сливочного, кислого молока сколько потребуется.
Яичные желтки и сливочное масло размешайте хорошенько деревянной весежой, разведите кислым молоком (сколько потребуется), чтобы смесь была похожа на жидкую сметану. Оставшиеся белки слейте в иену, положите осторожно в кастрюлю; все это перемешайте, посолите и пеките блины.
5 шт. яблок, 800 г муки, 1/4 стакана дрожжей, 100 г масла, 4 шт. яиц, сливки - сколько потребуется.
Испеките кислые яблоки средней величины и протрите их сквозь сито. Из 400 г муки поставьте опару молоке, прибавив 1/4 стакана дрожжей . Когда опара подойдет, то выложите в нее яблочное пюре, растопленное масло и еще 400 г муки. Взбейте яйца. Взбейте хорошо тесто, посолите и разведите сливками до густоты сметаны. Когда тесто, постояв, вновь подойдет, пеките блины.
200 г кукурузной муки, 400 г пшеничной муки, 11/2 л молока, 6 яиц, б ст. ложек сливок, 2 ст. ложки дрожжей.
Размешайте кукурузную муку с 600 г горячего молока и дайте остыть. Затем прибавьте пшеничную муку, дрожжи, налейте теплого молока и поставьте на 2 ч в теплое место, чтобы слегка заквасились, потом прибавьте 6 яичных желтков, 6 взвитых белков и 6 ст. ложек взвитых сливок, посолите, немного размешайте и поставьте гак на полчаса.
Пеките и подавайте с растопленным маслом и сметаной
400 г пшеничной муки, 400 г гречневой муки, 20 г дрожжей, 400 г молока, 3 яйца, 50 г масла
200 г пшеничной и 200 г гречневой муки просейте, заварите крутым кипятком (300 г), тщательно размешайте. Когда только тесто будет теплым, добавьте в него разведенные в полустакане теплой воды дрожжи, хорошо смешайте и поставьте посуду с гестом в сосуд с теплой водой. Дайте подняться, влейте 200 г теплого молока и добавьте остальную муку, тщательно размешайте и дайте вновь подняться.
За 30 минут до выпекания блинов вскипятите 200 г молока вместе с 50 г масла, обварив этой смесью тесто; когда оно слегка остынет, влейте 3 сырых яйца, соль, хорошо вывейте тесто и после того, как оно вновь поднимется, пеките блины.
800 г пшеничной муки, 800 г молока, 4 яйца, 50 г масла, 1 ст. ложка соли, 1 ч. ложка сахара, 20 г дрожжей.
В 600г теплого молока растворите дрожжи, влейте их в муку. Тщательно вывейте тесто лопаткой. Поставьте в теплое место, длите подняться. Размешайте, в 200 г теплого молока 4 желтка и 50 г растопленного масла, добавив соль и сахар. Влейте в тесто и размешав, дайте тесту вновь подняться. Непосредственно перед выпеканием блинов добавьте в тесто взбитые белки. Эти блины должны быть совсем тонкими.
Все даты в формате GMT
1 час. Хитов сегодня: 3
Права: смайлы да, картинки да, шрифты нет, голосования нет
аватары да, автозамена ссылок вкл, премодерация откл, правка нет
Отправлено: 11.03.13 09:43. Заголовок: Масленица: лучшие ..
- участник сейчас на форуме