И когда вошел Он в Иерусалим, весь город пришел в движение и говорил: кто Сей? Народ же говорил: Сей есть Иисус, Пророк из Назарета Галилейского. Евангелие от Матфея, 21, 10-11
Торжественный вход Иисуса в Иерусалим был вступлением Его на путь крестных страданий. Об этом событии рассказывают в своих Евангелиях все четыре евангелиста — Марк, Матфей, Лука и Иоанн.
У евреев был обычай: цари и победители въезжали в Иерусалим на конях или ослах, и народ торжественными криками, с пальмовыми ветвями в руках встречал их. Исполняя пророчества Ветхого Завета (Зах. 9,9), Христос именно таким торжественным образом въезжал в Иерусалим, но не как Царь земной или победитель в войне, а как Царь, Царство Которого не от мира сего, как Победитель греха и смерти. Это царское прославление Христа перед Его смертью Церковь вспоминает для показания, что страдания Спасителя были вольными.
Вход Господень в Иерусалим
На Руси этот праздник давно называется Вербным воскресением. Название происходит от того, что на этот праздник верующие приходят с ветками, как правило, ивовых растений — вербы, ивы, ветлы или других деревьев, которые первыми распускаются весной, в ознаменование тех ветвей, которые резали иудеи, встречавшие Иисуса в Иерусалиме.
Конечно, на юге используют цветы и ветви других деревьев, как правило, пальм. В России, где таких деревьев нет и где первой распускается верба, с давних времен стали использовать ее ветви, почему и сам праздник стал называться Вербным воскресением. Но подлинное его название — Вход Господень в Иерусалим, Неделя Ваий или Цветоносное воскресение.
В этот праздничный день, несмотря на продолжающийся Великий пост, разрешается вкушение рыбных блюд.
Отправлено: 27.04.13 13:42. Заголовок: 28 апреля - Вербное ..
28 апреля - Вербное воскресенье (Вход Господень в Иерусалим)
Вход Господень в Иерусалим - это один из 12 главных (двунадесятых) праздников в православии. Он является переходящим, отмечается в 6-е воскресенье Великого поста – за неделю до Пасхи.
«Рідна країна» Відповідно до народних вірувань, у цей день у жодному разі не слід сіяти городину, оскільки в цьому разі «все виросте гірке й тонке».
Звичай святити вербу дуже старий, бо вже в «Ізборнику» (1073 рік) згадується «Праздьникъ вѣрбъны». Згадує про вербу і Данило Паломник (1095—1108), що відвідав Єрусалим і там бачив «древіе много по брегу Іорданову превысоко, яко вербіе єсть й подобно». То були пальми, що нагадали нашому землякові рідне чернігівське «вербіє».
Народні звичаї
Зранку у Вербну неділю усі богобоязні люди обов'язково повинні піти до церкви, щоб посвятити вербу. Того, хто проспить процедуру освячування верби, по поверненню із церкви легенько б'ють свяченими гілками: Це не я б'ю, а верба б'є, За тиждень — Великдень!
Молодь жартома била одне одного свяченим вербовим гіллям ще по дорозі із церкви. При цьому треба було промовляти такі слова: Будь великий, як верба! Будь багатий, як земля! Будь сильний, як вода!
Після «використання» свячену вербу в жодному разі не можна топтати ногами — це великий гріх. І викидати її теж не можна.
Добрі господарі після повернення з церкви садять на городі по кілька гілочок свяченої верби. Це сприяє гарному врожаю та злагоді в господі. Ті гілки, що залишилися, треба поставити під образами.
Використання верби
Вербі здавна приписували магічні властивості — захист від злих духів і всіляких бід; нею лікували головний біль, пропасницю, ревматизм, шлункові захворювання тощо. Сенс поклоніння вербі полягає в тому, що здорове квітуче дерево повинно ніби передати здоров'я, силу та красу людині або тварині.
Звичай цей існував у різних народів світу. Виконувався він, як правило, навесні, коли дерева наливаються соками, розквітають і, самі набираючись життєвої сили, за повір'ям, могли передати її іншим.
Свяченій вербі приписується магічна сила. Як вперше навесні виганяють скот на пасовисько, то конче свяченою вербою — «щоб нечисть не чіплялася до тварин». Більше того, викидають гілля свяченої верби надвір під час граду — «щоб град зупинився».
Верба має велике значення в народній медицині. Коли хворіють люди або тварини, то знахарі варять свячену вербу разом з цілющими травами і напувають тим варивом хвору людину чи тварину — у повній надії, що «поможе».
Виваром свяченої верби мочать голову і цим лікуються від болю голови. Лікуються свяченою вербою і від пропасниці та ревматизму, збивають нею гарячку. Товчене листя з верби кладуть на рани, а юшку, настояну на її листі, п'ють проти шлункових захворювань.
Ось як про використання верби у медицині пише Юрій Липа в книзі «Ліки під ногами»: «Кора верби в легких напарах придається в ревматичних хворобах суглобів і болях м'язів. Найліпше пити її в мішанці, і то впродовж багатьох тижнів. Відвари з кори давати треба в гарячкових станах і пропасниці, зв'язаних з побільшеною нервовістю. Головний складень світової слави ліку на нерви «Пасифлорин», побіч пасифлори — це кора білої верби».
Поруч такої пошани до верби і віри в її лікувальну силу дивно звучить народна легенда про козячу вербу — один з видів верби. Легенда каже, що козяча верба проклята Богом за те, що з неї робилися цвяхи для хреста, на якому розп'яли Спасителя: «за це її черви точать». Крім того, за народнім віруванням, у сухій вербі сидить чорт; звідси й прислів'я: «Закохався, як чорт у суху вербу!» Козяча верба часто зустрічається в Україні, особливо в лісах і на левадах. Її характеризують коротке і широке листя, а також грубі «базоки», або «котики».
Хоча, з іншого боку, верба козяча — один з найкращих ранньовесняних медоносів. Медова продуктивність її достатньо висока — до 150 кг меду з 1 гектара. Мед світлий, ніжний на смак, один з найбільш ранніх, так званий травневий мед. Бджоли збирають з рослини також велику кількість білкового корму — перги.
Отправлено: 05.04.15 10:54. Заголовок: Из библейских времен..
Из библейских времен праздник этот знаем, Веточкой распущенной вербы мы его встречаем, Пусть Воскресенье Вербное в храм вас приглашает, Пускай молитвами здоровье умножает. С праздником я Вас сердечно поздравляю, Радости, улыбок и добра желаю, Пусть жизнь течет, как полная река, Пускай всегда сбывается мечта.
Вербное воскресенье — праздник, когда хочется вспомнить всех, кто дарил и дарит нам уверенность в то, что жизнь не напрасна, ведь мы живем и день за днем боремся с трудностями и невзгодами ради тех, кого любим. Пусть у каждого всегда будут рядом дорогие люди, ради которых стоит жить и творить.
Все даты в формате GMT
1 час. Хитов сегодня: 1016
Права: смайлы да, картинки да, шрифты нет, голосования нет
аватары да, автозамена ссылок вкл, премодерация откл, правка нет
<\/u><\/a> 
- участник сейчас на форуме
- участник вне форума
